Опис Доброго діла
В прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і
дорослі і діти.
Коли перед очима проходять кадри з новин, фото поранених та
загиблих героїв, ми розуміємо, що слова «душу й тіло ми положим за нашу
свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну,
це стало станом нескореної душі, це стало викликом для всіх і для кожного. В учнів мимоволі зародились питання:
·
Як
складається доля земляків-бійців із зони АТО?
·
Як можна
продемонструвати захисникам свою повагу і вдячність?
·
Якої нашої
допомоги чи підтримки потребують воїни АТО та їх сім’ї?
·
Які способи
надання допомоги та моральної підтримки воїнів?
·
Що таке в наш час добро і милосердя?
Шукаючи відповіді на ці
запитання, джури провели не один «мозковий штурм» поки сформувались проблеми, висунулись гіпотези та ідеї реалізації. (фото
1) В ході колективного обговорення проблеми було прийняте рішення організувати
і провести в школі довгостроковий практико-орієнтований
колективний соціальний проект
«Від щирого серця – героїчному серцю», залучити до нього учнів 5-11
класів. Це ряд волонтерських благочинних
акцій , направлених на допомогу воїнам АТО та їх родинам.
Перший
етап проекту – це пошукова робота.
Пошук, аналіз, впорядкування, осмислення та опрацювання
інформації - відомостей про долі земляків
–воїнів АТО, які учні отримали від рідних воїнів та воєнкома сільради розвинули в учнів вміння робити висновки та шукати відповіді на
питання:
·
Що є найвищим проявом любові до рідної землі?
·
Що таке
військові традиції українського народу?
Як зберігають
і примножують сучасні захисники Вітчизни військові традиції українського
народу?
Зібраний інформаційний, демонстраційний матеріал про долі воїнів земляків та їх
участь в бойових діях в зоні АТО
було вирішено експонувати в шкільному музеї.
Другий етап проекту – конкретні благодійні справи.
Зібравши інформацію про долю
земляків, які перебувають на передовій в зоні АТО і захищають
наш спокій, хотілось морально підтримати і підбадьорити їх. На заклик джурів учні
школи малювали малюнки , писали листи для воїнів на передову та пораненим
бійцям, що лікуються в госпіталі, виготовили патріотичні плакати до Дня захисинка
Вітчизни. В малюнках і листах вдячності
джури виразили всю шану і повагу до захисників. Виготовили імені «сердечні»
привітання до Дня святого Валентина і передали
їх воїнам. Дитячими малюнками були прикрашені стіни воєнного
госпіталю м. Дніпропетровська, частину
малюнків і листів передано на передову.
Листи з побажанням швидшого одужання джури роздавали особисто пораненим бійцям
госпіталю. Патріотичними плакатами було
прикрашено палати воїнів в воєнному госпіталі в.ч. Черкаського. Ретельно
обирали репертуар для концертної програми перед воїнами, що лікуються: власну
поезію читав Богдан Жигалко, звучали пісні під звуки гітари у виконанні
Владислава Приходька, всіх розвеселив жвавий танок берегинь Білун Вікторії та
Устименко Анни, зворушили патріотичні пісні про Україну, бійці були зачаровані
і приємно здивовані майстерністю дітей в акробатичному етюді.
Джури розуміли, для того щоб надати матеріальну допомогу
потрібні кошти. Тому вирішили провести ряд заходів по збору благодійних пожертвувань.
Учні школи відгукнулися на заклик зібрати використаний папір та пластикові
кришечки. Було зібрано 15 кг. пластикових кришечок та 520 кг макулатури. . Отримані від реалізації вторинної
сировини кошти, 1578 грн, започаткували фонд допомоги землякам – воїнам АТО.
Другим кроком стала організація і проведення благодійного ярмарку для жителів
села під гаслом «Тісніше станьте, сильні духом, під прапором одним». . Великий патріотичний
благодійний ярмарок нікого не
залишив байдужим. Це
стало подією всього села - участь в ньому приймали вчителі, всі учні, їх батьки. Відвідали ярмарок багато односельців і гостей села. Як
результат за дитячі вироби було зібрано 18352
грн. В
цьому проявилась дитяча готовність прийти на допомогу і бажання творити добро. Зібрані кошти було розподілено між родинами воїнів
Мірошніченка Дмитра Миколайовича, Чернушенка Олега Миколайовича, Сухого
Анатолія Анатолійовича, Михаліченка Павла Євгеновича, Пастернака Івана
Володимировича, Мартиненка Валерія Івановича, Горбатка Дмитра Миколайовича,
Коцюби Вадима Володимировича, Губи Сергія Володимировича, Подобного Артема
Сергійовича, Гайди Володимира Володимировича, Фесенка Сергія Івановича. Надано
матеріальну допомогу на лікування Павелка Романа Миколайовича, Подобного Артема
Сергійовича, Сологуба Віталія Михайловича.
Було зібрано
продуктові посилки у воєнні госпіталі та на передову Фесенку Сергію Івановичу,
Литвин Геннадію Григоровичу, Харченку Віктору Сергійовичу, Овчаренко Роману
Андрійовичу. Передано кошти в
розмірі 2 тис. грн. на придбання електростанції для бійців 930 МБ. До Дня святого
Миколая в родини воїнів, де їх чекають маленькі діти, передані новорічні
подарунки. Це родини Овчаренка Р.,
Павелка Р., Подобного А., Чалого О., Попова О., Ніколаєнко С., Бондаренка С.,
Таран В. А для маленької Богданки -
донечки загиблого воїна , який віддав своє життя за волю рідного народу,
Болтушенка Андрія Володимировича, учні школи подарували святкову сукню
принцеси, про яку давно мріяла дівчинка.
Для захисту воєнної техніки учнями було
виготовлено 5 метрів маскувальної білої сітки і передано в 43 особливий
мотопіхотний батальйон, де воювали наші земляки Козирєв Леонід Вікторович та Виноградов
Олег Павлович.З цим
батальйоном зав’язалась особлива дружба – діти писали листи, пересилали їм
передачки з предметами першої необхідності. Воїни подарували дітям свої
військові шеврони, називали дітей
похресниками за увагу і шану до бійців. Неодноразово відбувалися зустрічі з воїнами – земляками, учням на згадку
подаровано фотографію батальйону та
фронтовий прапор з побажаннями
для дітей.На жаль Козирєв Леонід, випускник нашої школи, загинув
від потужних обстрілів с. Зайцеве ворожими «Градами». Воїни-побратими привезли
тіло товариша додому, де з урочистостями його було поховано в рідному селі.
Джура Жигалко Богдан від імені всіх
учнів виступив на прощальному мітингу.
Під час урочистостей з нагоди
останнього дзвоника у Піщанській школі було відкрито меморіальну дошку загиблому учаснику АТО Андрію Володимировичу
Болтушенку. Він, як і Леонід Козирєв,
пішов на війну добровольцем, служив у складі 25 окремої повітряно-десентної
бригади і героїчно зі зброєю в руках загинув
поблизу м. Шахтарська. Для роївців стало великою честю стояти в
скорботній вахті біля меморіальної дошки
героя.
Третій етап проекту – систематизація отриманих
результатів.
Реальне
заглиблення в процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, стало
мотивуючим фактором для джурів зберегти
і розширити інформацію про події, що відбуваються поряд з нами, коли звичайні
люди стають героями. Візуалізація отриманих результатів: створення презентацій,
написання рефератів про долю земляків–воїнів, оформлення матеріалів в шкільний
музей сприяли аналізу, впорядкуванню та осмисленню отриманої інформації - відомостей про долі земляків.
Слова «Слава Україні – Героям слава» для джурів, що
перейнялися долею бійців, перестали бути лише вітанням. Нині це віддання
особливої шани тим, хто у напружений, найкритичніший і найважливіший момент
життя нашої країни не відступив і пожертвував собою заради своєї Батьківщини.
Це вітання є засвідченням справжнього подвигу патріота.
Комментариев нет:
Отправить комментарий